Вплив алкоголю на організм людини

Шкідливий вплив алкоголю

Алкоголь — отрута, що знищує клітини (цим обумовлюється оброблення спиртом порізів та ран, щоб вбити мікроби). Етиловий спирт накопичується в мозку та печінці (якщо прийняти стандартний вміст спирту у крові за 1, то в печінці дорівнюватиме 1,5, а в мозку — 1,75) — відповідно, у першу чергу вбиваючи клітини у цих органах. Концентрація етанолу, після якої клітини мозку починають відмирати, досягається після споживання понад усього 20 мл етилового спирту чоловіками та 10 мл жінками. Відповідно, після споживання від 20 мл етилового спирту, розслаблюючий вплив алкоголю стає вираженим, але клітини печінки і мозку ще не гинуть — так стверджують особи, коли говорять про можливості так званої помірного споживання алкоголю.

Що відбувається, коли алкоголь потрапляє до організму

У організмі постійно міститься невелика кількість етилового спирту, що утворюється на проміжкових етапах обміну вуглеводів, або внаслідок бродильних процесів у травному тракті. Концентрація його у крові не перевищує 0,1-0,3 г/л. Невелика кількість етанолу, що надходить до крові у результаті вказаних процесів, не є небезпечною, оскільки швидко знешкоджується ферментними системами печінки та інших тканин.

Інакше проходять реакції при надходженні до організму великих доз алкоголю із зовнішнього середовища. Алкоголь швидко всотується слизовою оболонкою порожнини роту, шлунку та кишечнику. У шлунку всотується близько 20% прийнятого алкоголю та біля 80% - у тонкому кишечнику. Після споживання алкоголю натщесерце його максимальна концентрація спостерігається через 30-60 хвилин. Після споживання їжі концентрація алкоголю у крові зростає повільніше, тому її максимум спостерігається після 1,5-2 годин. При цьому, частина алкоголю (до 30%) зв'язується з їжею та не потрапляє у кров. Вільний алкоголь повністю зникає з організму після 5-15 годин після споживання. Найбільша кількість поглинутого етанолу концентрується у головному мозку та печінці, менша — в інших органах (легені, нирки, м'язи, тощо).

Близько 90-95% спожитого алкоголю окиснюється і лише незначна частина виводиться з сечею (2-4%) та через легені із видихуваним повітрям (3-7%). Швидкість окиснення алкоголю коливається залежно від індивідуальних особливостей організму, вона генетично детермінована та становить у різних людей від 4 до 14 г/год.

Початкова стадія розпаду етанолу здійснюється головним чином у печінці під впливом ферменту алкогольдегідрогенази, який перетворює алкоголь в ацетальдегід. Потім ацетальдегід розноситься потоком крові до усіх органів та тканин, де і проходить його подальше хімічне перетворення: під дією ферменту ацетальдегіддегідрогенази утворюється вільний ацетат і зв'язаний — у формі ацетилкоензиму А. Ці сполуки вступають у цикл Кребса (цикл лимонної кислоти) та через ряд проміжкових стадій розпадаються до СО2 та Н2О.

Окрім основного процесу етиловий спирт руйнується й іншими шляхами, також, перетворюючись в ацетальдегід. Ці шляхи метаболізму етанолу набувають великого значення при хронічному споживанні алкоголю. Саме тому у алкоголіків зростає максимально переносима доза етилового спирту.

Ацетальдегід — хімічно активна та дуже токсична сполука. Тому вплив алкоголю на біохімічні та функціональні процеси в організмі, на структуру клітин та тканин складається по суті з ефектів двох речовин — етилового спирту та ацетальдегіду, що з нього утворюється.